Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
спаковувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
впаковувати — I (упако/вувати), ую, уєш, недок., впакува/ти (упакува/ти), у/ю, у/єш, док., перех. 1) Поміщати що небудь у якусь тару; спаковувати. 2) перен., розм. Силою поміщати кого небудь кудись; засаджувати. II див. упаковувати I … Український тлумачний словник
спаковування — я, с. Дія за знач. спаковувати … Український тлумачний словник
спаковуватися — уюся, уєшся, недок., спакува/тися, у/юся, у/єшся, док. 1) Укладати, збирати свої речі у валізу і т. ін., готуючись у дорогу. 2) тільки недок. Пас. до спаковувати … Український тлумачний словник
спакувати — див. спаковувати … Український тлумачний словник
пакувати — 1) (укладати, ув язувати що н. у пакунок, якесь вмістище для транспортування, зберігання), у[в]паковувати, у[в]пакувати, спаковувати, спакувати 2) див. складати I, 3) … Словник синонімів української мови
складати — I = скласти 1) (що, перев. зі сл. іспит тощо проходити перевірку знань), іспитуватися, екзаменуватися 2) (перегинаючи, зменшувати об єм і надавати певної форми), згортати, згорнути 3) (збирати речі докупи, у певне місце), у[в]кладати, у[в]класти; … Словник синонімів української мови
